«Дерева» Персіваль Еверетт

Оцінка:⭐️⭐️ або забагато пісюнів таки буває 😬

Вперше почула за цю книгу, коли видавництво Фабула представляло свої плани на цей рік, а потім ще й «Джеймс» виграв Пулітцера 2025, і то був знак брати книгу для ознайомлення 😁

«Дерева» Персіваля Еверетта мала всі шанси мені сподобатися — номінант на Букера, відверто зухвалий, місцями фарсовий, таке собі ідеальне поєднання комедії жахів і поліційного трилера, та ще й з вайбами фільмів братів Коенів. Все як я люблю. Але знаєте що? Це було занадто, навіть для мене. Я не була готова до цього.

Що по сюжету?

У невеликому містечку в штаті Міссісіпі — Мані — відбуваються два жорстокі вбивства. І в кожному із цих злочинів присутні двоє мерців — жорстоко понівечений білий чоловік і темношкірий. Місцева поліція ніяк не може з цим розібратися, тому на допомогу їм присилають двох детективів з Бюро розслідувань. Потім зʼяв­ляється все більше тіл, деякі з них зникають просто з поліційного моргу й виникають в інших місцях убивств. Слідство йде.

А тепер, давайте розберемося що ж було не так. 

Отож, на початку книга справляє відверто сильне враження. Атмосфера напружена, сюжет інтригує, є чорний гумор і важливі соціальні теми — здається, ось воно, щось дійсно гостре й актуальне. Але чим далі, тим більше все починає тріщати по швах..

Що ж мені не сподобалося:

❌ Надмірна жорстокість та кривавість

Спершу це працює як частина сатиричного прийому — вбивства, трупи, моторошна повторюваність. Але згодом інтенсивність сцен стає дуже вже виснажливою. Я розумію, там одне-два-три вбивства в одному ж стилі, але не 20+ і більше. Вже під кінець мені стало погано від того всього, від тої кількості відрізаних тестикулів/яєць (навіть дуже багато яєць). Та й було таке враження, що нічого нового нам вже не скажуть, а будуть далі шокувати просто заради шоку.

❌ Фарс замість глибини

Те, що спочатку було гострою соціальною критикою, з часом скотилося у відвертий гротеск. Реальні проблеми — расизм та безкарність за злочини — просто втратили вагу на тлі цього повного абсурду. Я все розумію, але навіщо так перегинати палицю?

❌ Відсутність емоційного зв’язку з героями

Багато персонажів виглядали радше як інструменти сюжету, ніж як живі люди. Співпереживати їм було складно, за шаленим темпом і тональними стрибками (від жарту до жорстокості) втратилася людяність.

Я вже й не пам’ятаю їхніх імен, здається мій мозок хоче пошвидше стерти цю неприємну до огиди історію.

❌ Повторюваність

Тематично й стилістично книга постійно повторювалася. Те, що спочатку вражало, далі просто почало виснажувати. Постійні повторювані вбивства, лінчування, розслідування і так по колу. Тут не було ніякого розвитку, ніяких нових сенсів. Цікавий момент був з Ку-клукс-кланом, але на фоні того всього дебілізму він просто загубився. А можна ж було розвинути лінію і додати більше барв історії, завести в нове русло.

❌ Фінал відверто розчарував. Я взагалі не зрозуміла, що там відбулося по-факту. Залишилося  відчуття якоїсь недомовленості й невиразності. Те, що могло бути болісним, сильним викриттям — здалося поспіхом зібганим і надто абстрактним. Ще автор додав вбивства в Білому Домі, виступ президента проти расизму — для чого? То було вже відверто зайве.

Загалом книга мені не сподобалась, за що й дістала свої заслужені дві зірочки. Не рекомендую!

P.S. Зазвичай для таких жорстоких книг ліплять позначку «18+» і пишуть, хоча б коротенький, список можливих тригерів.

Якщо ви все таки захочете прочитати цю книгу, то обов'язково зверніть увагу на тригери:

🔪 Расизм та расова дискримінація

– центральна тема книги; містить прямі згадки про лінчування, расові упередження, мову ненависті та історичне насильство проти темношкірих.

🔪 Опис жорстокого насильства та вбивств

– у книзі є сцени з детальним описом тіл, вбивств, крові та розчленування.

🔪 Лінчування / історичні згадки про реальні події

– книга апелює до реального випадку лінчування Еммета Тілла (Emmett Till), що може бути дуже травматичним для читача.

🔪 Мова ворожнечі / расистські вислови

– вживаються расові образи (зокрема «n-word») персонажами для передачі атмосферного контексту.

🔪 Грубий / нецензурний гумор

– чорний гумор, що межує із шокуючим, може бути незручним або неприйнятним для чутливого читача.

🔪 Знущання / приниження персонажів

– як вербальні, так і системні прояви пригнічення певних груп.